05 Фев Черкаське крайове товариство Українського козацтва вітає визнаного інтелектуала Оксану Забужко на батьківщині Б. Хмельницького й Т. Шевченка
Ми (українці) ‒
дико сильний народ!..
О. Забужко
У приміщенні Черкаського художнього музею відбулася зустріч громадськості обласного центру Шевченківського краю з провідною сучасною українською письменницею, поетесою, есеїсткою, публічним інтелектуалом Оксаною Забужко. У заході взяли участь представники Українського козацтва. Узагальнено резюмуємо почуте й осмислене.
Звернення до черкасців:
- Черкащина ‒ духовно-історично багатий край. Спроби недругів України звузити його велич до розмірів провінції, провінційності пов’язані з намірами всіляко применшити, максимально маргіналізувати постать українського й світового генія Т. Шевченка. Відтак мешканцям регіону варто активніше захищати себе, передусім інформаційно-інтелектуально, тому що обман завжди починається з мови.
- Війна ‒ це коли перестаєш бути господарем власної долі, свого життя. Знайте: якщо Ви не змогли мобілізуватися, Ви ‒ жертва. Уже в 2000-х рр. в Україні жилося тривожно. Але національна еліта (точніше квазіеліта, бо політичних партій у класичному розумінні цього слова в нас немає) не виконала своєї, здавалося б, природної місії. Звідси основні проблеми “безпекової” небезпеки.
Звернення до оптимістів:
- Час таких людей як У. Черчилль (прем’єр-міністр Великої Британії) та В. Гавел (президент Чехії) закінчився. Сьогодні демократію лихоманить по всьому світу. Але в українців є підстави для оптимізму. Попри тривале колоніальне свавілля, кріпацтво та більшовицьку совдепію, вони зберегли лицарський етос. Тобто особливий характер (вдачу), який виражений у національній культурі. Його носієм є українське селянство, яке на ментальному рівні ідентифікує себе зі світом козацтва, козацьких вольностей. Незважаючи на російське імперське розкозачення у ХVІІІ ‒ ХІХ ст., сталінське розселянення та Голодомор-геноцид у ХХ ст., лицарський дух в українців зберігається.
Невимушені поради:
- Усе не є так добре, але й не так погано, як кажуть ‒ усе набагато цікавіше; пізнавай себе і віднайдеш вихід із найскладнішої ситуації! Перемагає не найсильніший, а той, хто знає свою силу.
- Агресор, який топче українську землю, культуру й саму людську душу, не новий. Чого прагне Путін? Максимально зомбованого суспільства. Україна до сих пір підсаджена на російську інформаційну голку. Пам’ятай це, а ще ‒ стверджуй свій лицарський дух і переможеш.
- Не пали цигарок. Бо так ти не тільки шкодиш своєму здоров’ю, а й допомагаєш Кремлю, Московському патріархату, який тримає в Україні тютюновий бізнес.
Ми, українці, протягом 1990‒2000-х рр. готували себе і своїх дітей до дещо іншого життя, тепер же треба вчитися воювати. Вистоїмо!
Записав крайовий хорунжий ЧКТ УК,
проф. Юрій Присяжнюк
Please follow and like us:
No Comments