Черкаське крайове товариство Українського козацтва береже пам’ять про своїх співгромадян, які воювали й загинули на території інших держав

19 Фев Черкаське крайове товариство Українського козацтва береже пам’ять про своїх співгромадян, які воювали й загинули на території інших держав

Так історично склалося, що 15-е лютого є особливим днем українського національного та державного календаря. Доречно згадати й християнську традицію, адже цього дня православний люд святкує Стрітення Господнє ‒ принесення немовляти Ісуса в Єрусалимський храм. Подія символізує зустріч людства з Богом.

У новітній історії ця дата отримала й інше змістовне наповнення ‒ завершення воєнної авантюри Москви, що відома під назвою Афганської війни 1979‒1989 років. Власне з цієї нагоди, Указом Президента України від 11 лютого 2004 р. 15 лютого відзначається в Україні як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ідеться про тих, хто свого часу на догоду Кремля воював у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Угорщині, Ємені, Кореї, Фінляндії, Чехословаччині, на Кубі, у тому ж Афганістані.

30 років тому, 15 лютого 1989 р., майже 100-тисячний контингент (40-а армія) колишнього Совєтського Союзу залишив афганську землю. Це воєнне лихоліття стало найкровопролитнішим для українців після Другої світової війни: протягом 10 років у ній взяло участь 160 тис. наших земляків, із них більше 2,5 тис. повернулися до своїх домівок у цинкових домовинах, 72 людини зникли безвісти чи потрапили до полону, близько 5 тис. стали інвалідами (за оцінками незалежних дослідників загальні втрати радянської армії склали не 15 тис., про що всі знають, а до 140 тис. убитими). А ще кілька сотень «дембелєй» не змогли здолати психологічного стресу («афганського синдрому») і через деякий час… покінчили життя самогубством. Особливо жахливо усвідомлювати, що до 60% (!) загиблих ‒ 18‒19-річні юнаки.

 

Я не служив у Афганістані. Але на запрошення свого земляка, історика Степана Горошка мені випала честь стати науковим редактором нині відомої книги «Обпалені вогнем Афгану» (2015), де подано спогади понад 160 учасників тієї війни, і це лише уродженців Жашківського району. Серед імен і мій близький родич Микола Школьний, який пішов із життя в 27-річному віці.

Та війна змінила людей. Більшість із тих, хто побував «за річкою» (солдатський сленг, що означав Афганістан), починав розуміти, що таке справжня дружба, чесність і правдивість. В Україні поступово відходила в минуле і стара хвороба російської армії ‒ «дідівщина». У суспільстві почав зростати авторитет військовослужбовця (бійця, лицаря, козака), а в армії ‒ офіцера.

Згідно з новітніми традиціями, 15 лютого в Черкасах та інших містах і селах області відбулися заходи й урочисті церемонії ‒ покладання квітів до пам’ятних знаків, мітинги, зустрічі учасників бойових дій, у храмах і монастирях відслужили панахиди за загиблими на території інших держав співгромадянами.

ЧКТ УК шанує воїнів-афганців, серед них і свого побратима Валерія Магеррамова. Отаман козацького полку ім. Б. Хмельницького, він проводить сьогодні велику роботу з військового, патріотичного та спортивного виховання

української юні. Конкретний внесок В. Магеррамова в козацький рух на Черкащині й Україні загалом визнаний і громадськістю, і владою, про що свідчать його численні державні нагороди та козацькі відзнаки.

Як сучасне Українське козацтво оцінює політичну авантюру Москви 30-річної давності? Добре про це сказав бойовий офіцер-десантник, що пройшов пекло Афганської війни, нині Гетьман Українського козацтва Микола Пантелюк: вона «забрала життя десятків тисяч і понівечила долі сотень тисяч людей… Багато хто з наших солдат пристрастився там до наркотиків і потім привіз цю заразу додому. Фактично совєтське керівництво розпалило багаття, в якому досі згоряють людські життя. Хотілося би забути все, як страшний сон, але я не можу. Як не можу байдуже сприймати будь-чиє зневажливе ставлення до тих, хто пройшов через це пекло, не відступив у критичну мить і залишився вірним бойовому побратимству…».

Українці, тісніше єднаймося навколо духовних святинь, національних цінностей, ідей свободи, миру й добра!

СЛАВА УКРАЇНІ!

 

Радник Гетьмана Українського козацтва

проф. Юрій Присяжнюк

Please follow and like us:
No Comments

Post A Comment