Черкаське крайове товариство Українського козацтва взяло участь у вшануванні пам’яті 159-х роковин Тараса  Шевченка у м. Каневі на Чернечій горі.

10 Мар Черкаське крайове товариство Українського козацтва взяло участь у вшануванні пам’яті 159-х роковин Тараса  Шевченка у м. Каневі на Чернечій горі.

10 березня 2020 року ЧКТ УК  на чолі з крайовим отаманом Віталієм Чепелухою, спільно з побратимами Чорноморського козацтва, взяло участь у вшануванні пам’яті 159-х роковин Тараса  Шевченка у м. Каневі на Чернечій горі.

 

 

Тарас Шевченко прожив 47 років: з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем… Але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам’ятав її і сумував за нею, як за матір’ю. Саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов’ю і тугою. Саме такою, далекою та недоступною, постає образ України у багатьох його віршах…

 

 

Жоден вірш українською мовою не здобув такого широкого визнання серед у світі, як Шевченків “Заповіт”. Твір пройнятий прагненням бачити прекрасну людину на прекрасній землі. Поет вірить у те, що Україна стане незалежною, люди прозріють, а брехню буде знищено. І ми повинні виправдати його сподівання, здолати всі труднощі на шляху нашої країни до щасливого майбутнього. Хай його “Заповіт” стане нашим дороговказом.

 

 

 

Уже понад півтора століття немає з нами великого Шевченка, Кобзаря та Пророка, але кожен рік ніби наближає його до нас. Його творчість у контексті останніх подій не дає нам змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. Більш свідомо вчитуємося у рядки “Кобзаря” і переконуємося, що всі вони звернені до нас, українців XXI століття.

 

 

Частіше звертаймося до “Кобзаря”, шукаючи в ньому відповіді на такі болючі питання сьогодення, адже недарма закликав поет: “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”!

 

Прес- центр ЧКТ УК  Людмила Музиченко.

 

 

Please follow and like us:
No Comments

Post A Comment