Черкаське крайове товариство Українського козацтва долучається до вшанування діячів Української революції 1917–1921 років

18 Июн Черкаське крайове товариство Українського козацтва долучається до вшанування діячів Української революції 1917–1921 років

16 червня 2018 р. козаки й берегині полку ім. Б. Хмельницького ЧКТ УК побували в місті Кропивницькому. Вони відвідали інженерний коледж Центральноукраїнського національного технологічного університету (колишнє Єлисаветградське земське реальне училище). Навчальний заклад існує ще з 1873 року. Він уславлений цілою плеядою своїх випускників. У його стінах, зокрема, навчалися майбутні корифеї українського театру, брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський), також видатний український письменник, який одним із перших ґрунтовно піддав критиці чи не головну національну хворобу українців (малоросіянство) – Євген Маланюк.

Перебування козаків у Кропивницькому співпало в часі з початком «Фестивалю соборності», присвяченого 100-річчю перебування Легіону Українських Січових Стрільців у Єлисаветградському повіті. Саме в будинку інженерного коледжу тоді, у червні-жовтні 1918 р., розміщувався штаб Легіону. З цієї нагоди в присутності представників регіональної та міської влади, громадськості відкрито меморіальну дошку. Відбулася презентація книги к. і. н., доцента Інни Вівсяної з символічною назвою «Соборницька місія Легіону Українських Січових Стрільців в Наддніпрянській Україні».

 

Українські Січові Стрільці – це гордість українського модерного відродження. Під знамена молодіжної мілітарної організації тоді, у роки революції, стали сотні мужніх, самовідданих, талановитих людей. Серед них поети Антін Лотоцький, Богдан Лепкий, Олесь Бабій, Богдан Кравців, художник і композитор Левко Лепкий, режисер, поет і композитор, автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький, усебічно обдарована та обізнана людина, син Каменяра – Петро Франко, видатний військовий і державний діяч Дмитро Вітовський.

Варто нагадати, що влітку 1918 р. на Єлисаветградщині перебували Українські Січові Стрільці, яких австрійська влада прислала для приборкання українського селянського (козацького) повстанського руху. Але УСС поставилися до наддніпрянців лояльно і заходилися допомагати їм. Вони проводили чималу культурно-просвітницьку роботу, доносили стрілецьку ідею українського війська й національної свідомості, боролися проти наслідків русифікації краю. Хлопці з Галичини створили атмосферу взаємного довір’я та щирої дружби з місцевим громадянством, українською інтелігенцією. Софія Тобілевич, вдова Карпенка-Карого, пізніше писатиме: «Знайте, що й донині сумує за вами село, куди внесені вами перші проміння національного почуття та освіти, і вся інтелігенція степової України…».

Українське козацтво щиро дякує керівництву коледжу, особливо заступнику директора з виховної роботи Олександру Вівсяному за цікаву й змістовну екскурсію. Особливі слова вдячності співробітникам коледжу за те, що вони успішно долають сумну комуно-атеїстичну спадщину, стверджують у серцях студентів дух української соборності та національної державності.

 

Слава Україні!

 

Радник Гетьмана Українського козацтва,

проф. Юрій Присяжнюк

 

 

No Comments

Post A Comment