Черкаське крайове товариство Українського козацтва закликає пам’ятати всіх жертв і вшановувати всіх героїв Другої світової війни

08 мая Черкаське крайове товариство Українського козацтва закликає пам’ятати всіх жертв і вшановувати всіх героїв Другої світової війни

Людям притаманно захоплюватися міфами, бо вони, міфи спроможні продукувати специфічну картину світу, що вабить своєю логікою та інтересами, водночас вибачає неосвіченість і необізнаність, часто елементарну. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що свято 9 травня – це елемент російського імперського міфу, причому для українців, людей доброї волі далеко не відповідний, адже вшановувати треба всіх борців проти нацизму, усіх невинних жертв, а не вибірково, за ідеологічними поглядами та політичними уподобаннями. Щодо наукової інтерпретації «переможного травня», то він має бути максимально деполітизований. Кремлівська ж політизація, добре відомо, бере початок ще у «творчості» сталінських ідеологів і пропагандистів, емоційно найпривабливішого вигляду набула в брежнєвські 1970-і рр., з певними змінами триває дотепер.

Міфи бувають корисними, якщо єднають людей навколо якихось добрих справ. Зрештою, у демократичному суспільстві це право кожного мати власну пам’ять на своє минуле. Зважмо, особлива пам’ять про Другу світову війну вже сформувалася в поляків, євреїв, згаданих вище росіян, навіть у німців. А чи є вона в українців?

Пам’ятаймо тих, хто віддав своє життя за те, щоб у світі, нашій Україні (словами Т. Шевченка) «був син, і була мати, і були люди на землі». Серед героїв, які воювали на Черкащині, назву льотчика Петра Битюцького, який загинув у повітряному бою 13 серпня 1941 р., при цьому розстріляв одного «мессера», а другий протаранив, також моряків Дніпровського загону Пінської флотилії, завдяки мужності та самопожертві яких Дніпровська операція поблизу Черкас у 1941 р. не була такою катастрофічною, як оборона на інших ділянках фронту. А ще тисячі-тисячі відомих і невідомих учасників форсування Дніпра, Черкаської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської операцій, що завершилися вигнанням військ Вермахту, ліквідацією на Черкащині гітлерівського режиму. Перебуваючи в лавах Совєтської армії, вони воювали проти жорстокого загарбника, жертвували свої життям і тим самим мають увійти в історію не стільки як виконавці антигуманної сталінської політичної волі, а як оборонці рідної землі, носії великої життєстверджуючої правди. Причому з часом, в оцінках нащадків це друге значення набуватиме справді ціннісного патріотичного сенсу.

Величезне горе, що спіткало українців у роки Другої світової війни, масова героїка, особлива культура сприйняття воєнного лихоліття є підставами для творення українцями своєї історичної національної пам’яті. Нині вона активно формується і, легко переконатися, має багато спільного з європейським Днем пам’яті та примирення. Українське козацтво покликане йти в авангарді вирішення завдань ідеологічної, духовної, громадсько-політичної та мілітарної консолідації української нації.

 

Слава українським воїнам, захисникам рідної землі, вічна пам’ять її героям!

Слава Україні!

 

 

Крайовий хорунжий ЧКТ УК,

проф. Юрій Присяжнюк

No Comments

Post A Comment