05 Янв Черкаське крайове товариство Українського козацтва знову на фронті…

Новорічна поїздка

    Черкаське крайове товариство Українського козацтва знову відвідало наших захисників в прифронтовій зоні АТО.  У новорічний час завжди  хочеться подякувати нашим захисникам, нашим мужнім чоловікам!  Для них не існує вихідних чи свят, вони постійно на варті, боронять нашу Україну  наш мир та спокій, саме в ці дні, коли на мирній територіі люди готуються до зустрічі нового року та Різдва Христова,  хочеться передати їм нашу підтримку, нашу любов і величезну подяку! Дійсно, вже немає тих нагальних потреб у одязі чи харчах, і скрізь нам хлопці говорили, ви головне самі приїздіть… ,бо саме потреба в спілкувані є головним, та стимулом  для них відчувати себе  потрібними нашому Українському народові.
Тож чергова поїздка видалася дійсно новорічною))) – в різні сторони фронту направилися сани Діда Мороза! Новорічна повозка була забита смаколиками: тортами, пирогами, тістечками, печивом, рулетами, пиріжками, здобою, салатами, вареничками, кобасою, рибкою… Ми везли новорічні ялинки!!! 

    Величезна подяка всім, хто долучився до збору подарунків, одягу, іграшок та продуктів харчування для дітей прифронтових сіл біля Маріуполя!!!  Крупи, овочі, олія, теплий одяг, іграшки, взуття, а також солодкий новорічний подарунок для кожної дитини від черкащан! Далі два загружених буса всю ніч вдорозі до Маріуполя, вимушена  зупинка на СТО – в одній машині лопнула ресора, а в іншій прокол двох колес, блукали дорогами на узбічі яких стояли   таблички ,,міни,, але дякуючи богу, благополучно добрались за місцем призначення.

   Перша наша зупинка була в Українських прикордонників, на бойовому  кораблі, де передали їм різні добреники і поспілкувалися, з заступником  командира корабля, земляком  з с.Чапаївки! 

  Наступним місцем нашого перебування була  школа в с. Гранітному, яка  вразила нас своєю патріотичністю!   Неймовірно, що через якісь лічені кілометри вороги України, а їх школа просто зразок патріотичності та національної свідомості! Директор, вчителі чекали до вечора. «Ми дуже вдячні, що ви приїхали! Не залишайте нас самими, нам дуже важливо знати, що ми не одні!!!», – говорила з сумом в очах директор Леся Степанівна…Вони наголошували на потребі нашої підтримки, підтримки українського народу, що живе на “спокійній териорії”.

        В цьому ж селі ми заїхали до наших війскових із привітаннями, а  потім шлях лежав до ще одних відважних наших бійців-героїв, їх позиції серед поля і посадок… І це ще раз нагадало про те, що ми просто не маємо права жалітися на холод чи ще якісь дрібниці, коли там на позиціях хлопці живуть у польових, неймовірно не людських  умовах, не день, і не місяць.
Практично кінцевою точкою були бліндажі айдарівців. Ми добиралися із вимкненими фарами, а вдалині вже бачили вогні Донецька. Поночі вивантажили практично усе, що залишилося, а головне новорічну ялинку та подарунок – генератор току для  наших черкащан.

Дорогою назад на блок-постах, ми вітали хлопців різними пожитками – палками ковбаси і хлабом, пиріжками і різним смачненьким. А на завершення новорічні сани заїхали до шпиталю в Дніпро, там дуже по-домашньому з побажаннями найскорішого одужання привітали наших воїнів. В шпиталі зустріли поранених айдарівців з тих позицій, з яких щойно поверталися.  

    Готуємось до наступої поїздки, вже напевно на водохреще…  

     Слава козакам! Слава Україні! і Героям слава!   

      Крайовий отаман ЧКТ  УК Віталій Чепелуха.

Please follow and like us: