В Черкасах відбулась розширена Рада Генеральної старшини Українського козацтва на базі Черкаського крайового товариства Українського козацтва.

19 Июн В Черкасах відбулась розширена Рада Генеральної старшини Українського козацтва на базі Черкаського крайового товариства Українського козацтва.

image001Гетьман України в Черкасах!

Черкаське крайове товариство Українського козацтва відвідали Гетьман України Микола Пантелюк, члени Ради Генеральної старшини УК. У приміщенні Черкаської обласної ради, за участю  крайової старшини, вони провели чергову регіональну нараду. Вона була присвячена участі козацтва в подіях на сході держави, тобто в захисті України від російської агресії.  У ЧКТ УК, яке очолює крайовий отаман, Віталій Чепелуха, ця робота, як відомо, ведеться досить активно і за своїм змістовним наповненням є достатньо різносторонньою. Серед іншого, вона включає матеріальну  підтримку військовослужбовців, у холодну пору року забезпечення їх теплим одягом та будівельним матеріалом, здачу крові для поранених, персональну допомогу тим учасникам бойових дій, які тривалий час тісно пов’язані з козацьким рухом, також морально-психологічну підтримку українських бійців, зокрема й виконанням у зоні ведення бойових дій патріотичних козацьких пісень. Власне рішення Гетьмана України провести нараду саме в Черкасах підтверджує сказане ,про конкретну роботу, яку проводить ЧКТ УК,  Крім того, черкаське крайове козацтво потужне своїми районними структурами. Зокрема, громадсько-політичною організацією “Уманське козацтво”, яку очолює авторитетний серед козаків Володимир Сивак. З його виступу стало зрозуміло, що труднощі зі спорудження пам’ятника ватажкам Коліївщині 1768 р. в Умані М. Залізняку та І. Гонті, але громадськість, козацтво успішно подолало їх і цей украй затребуваний проект набув завершення.Звіряючи вже зроблене з завданнями, що стоять перед козацтвом сьогодні, зазначимо: сама назва громадської організації “Українське козацтво” спонукає кожного козака (громадянина України, справжнього патріота) орієнтуватися на національні, тобто власне українські пріоритети. Про них мають знати і їх покликані відстоювати всі, хто причетний до цієї поважної інституції. Насамперед козачата, джури та молодики, яким випадає честь давати клятву на вірність Українському народу й Українському козацтву вже в юному віці. Але не меншою мірою досвідчені козаки, старшини, особливо тоді, коли мова заходить про так звані “активи”– звання, посади, кошти. Адже ці три “гідри” скаламутили голову не одному братчику. Не вдаючись до глибокого аналізу цієї проблеми, тим більше не персоніфікуючи її задля збереження кращих перспектив розвитку козацького руху на Черкащині, Україні в цілому, наголосимо: козакам (українцям) новітньої історії (тобто після 1991 р.) випало багато чого змінювати з того, що їм дісталося від радянських часів. Гіркою комуністичною спадщиною можна вважати практику ділити ті ж самі активи у вузькому колі “однодумців”. Тобто аж ніяк не публічно, а кулуарно, без відома товариства, що, добре знаємо, не було притаманно кращим традиціям козаківХVI–ХХ ст., викликає відразу в їхніх нащадків на початку ХХІ ст. Проте коли українці бажають змінити щось на краще, їм на заваді нерідко постає проблема національної єдності. Вона не проста, багатовимірна. Окремі аспекти цієї проблеми можна спостерігати як у тих же традиціях, так і в реаліях сьогодення. Наявність в Україні близько 60 козацьких організацій (офіційно зареєстрованих на середину 2010-х рр. структур) свідчить сама за себе.

image002

До затребуваних часом першочергових завдань черкаський крайовий отаман, старшина і все крайове товариство відносять утвердження козацьких традицій серед української молоді. Цього разу нарада розпочалася з урочистого прийняття клятви. Її склали  учні та  вчителі Черкаської гімназії №31. Велику підготовчу роботу тут виконав крайовий бунчужний Олександр Коваленко.

Зростання чисельності козацьких рядів – подія похвальна. Але вона загострює деякі проблеми, насамперед ті, які торкаються сфери управління. Приміром, плескання в долоні, коли пропонується “вигнати з козацтва” одного з найавторитетніших представників крайового та всеукраїнського товариства, це ознака недопустимого, максимально звуженого розуміння тієї місії, котрій покликана служити громадська організація, члени якої мають честь носити погони. Кажучи інакше, свідчення невиправданого домінування особистих амбіцій, ситуативно “підпертих” досвідом і правом, над речами набагато серйознішими, а саме: національними інтересами, культурними цінностями, духовними святинями.

image003

Так, нормативно-правовий аспект функціонування Українського козацтва залишається вкрай важливим. Гасло “юридичної чистоти” дій і вчинків актуальне тепер як ніколи, проте й воно має слабинку. Не варто забувати ризики, джерелом котрих є все та ж комуністична (парткомівська) спадщина: силою закону людина звикла відстоювати не святу спільну (національну) справу, а… персональний інтерес у ній. Тож донині спостерігаємо практику шахрайства, маніпулювання, а ще витрачання часу й сил на оті безкінечні спогади про колишні особисті досягнення, а не на конкретні конструктивні починання. Власне і цій проблемі на нараді було приділено чимало уваги. Вельмишановний Гетьман України пообіцяв більше уваги приділяти питанням, спричиненим кількісним та якісним зростанням козацтва, особливо тим, які торкаються оптимізації статутних положень організації.

Підсумки засідання Ради Генеральної та крайової старшини в Черкасах, досвід роботи ЧКТ УК за останні місяці, спонукають до наступних висновків. По-перше, визначення ключових пріоритетів діяльності Українського козацтва: а) тактичні цілі воно вбачає в дієвій і своєчасній допомозі фронту, воїнам АТО; б) стратегічні перспективи реалізує у вихованні громадян (передусім молоді) на вищих духовних та національних цінностях – Бог, Людина, Україна. По-друге, очевидними є завдання, пов’язані з кількісним зростанням організації; їхнє вирішення лежить у площині комплексного вдосконалення управління на засадах та домовленостях, що їх окреслено вище.

 

Слава Українському народу!

Слава Українському козацтву!

 

Крайовий хорунжий ЧКТ УК, проф. Юрій Присяжнюк

За у часті Генерального писаря УК Віктора Коваленка

No Comments

Post A Comment