Рускополянська сотня в авангарді Черкаського крайового товариства Українського козацтва.

08 Янв Рускополянська сотня в авангарді Черкаського крайового товариства Українського козацтва.

                           

 Вантаж від козаків Руської Поляни підтримає бійців-земляків однієї з мехбригад

 

рпРуська Поляна відома своїми людьми. До багатьох знаменитостей, які в різний час прославили це село Черкаського району, сьогодні додається осередок Українського козацтва (УК) — сотня, що носить ім’я гетьмана П.Дорошенка. Очолювана отаманом Віктором Григоровичем Коломійцем, вона нараховує 43 козаки й берегині (жінок-козачок). За рівнем «боєздатності» це один із найкращих підрозділів Черкаського крайового товариства (ЧКТ). Показовий факт: за півтора роки існування сотні її рядів не полишив жодний активіст, і це попри те, що серед місцевого лицарства чимало людей поважного віку.

 

Сільські козаки постійно переймаються суспільно-корисними справами. Ось і цього тижня більшість із них були зайняті підготовкою до відправки чергового гуманітарного вантажу бійцям, які відстоюють територіальну цілісність України на Донбасі. Йдеться вже про шосту подібну акцію в поточному році, а ще дві було торік. Крім того, руськополянці неодноразово відгукувалися на особисті прохання воїнів пособити вкрай потрібними їм на лінії збройного розмежування, особливо в зимову пору, будівельними матеріалами, теплим одягом, формою.
Цього разу вантаж спрямували до Волновахи на підтримку бійців однієї з мехбригад ЗСУ. До речі, там зараз проходять службу кілька уродженців Руської Поляни, серед яких Іван Вікторович Титаренко, Володимир Миколайович Пономаренко та інші. А втім козаки постійно пам’ятають, що поряд з односельцями оборону рубежів держави тримають чимало їхніх земляків із Черкащини, до яких руськополянці також ставляться як до рідних і близьких людей. Узагалі вони не надто переймаються, кому безпосередньо дістанеться передача, бажають тільки, аби вона не зникла невідомо куди, а надійшла, як кажуть, за призначенням.
Що конкретно означає відправити сьогодні автомобіль із гуманітарною допомогою? За словами В.Г.Коломійця, передусім зібрати, розсортувати й упакувати приблизно 2,5 тонни вантажу (на загальну суму понад 30 тис. грн.). Його асортимент найрізноманітніший: від продуктів харчування до цигарок, засобів особистої гігієни, миючих засобів. А ще «дорошенківці» завчасно подбали про транспорт і пальне. Для вирішення всіх цих питань тривалий час співпрацювали зі штабом ЧКТ, кількома громадськими організаціями, зокрема черкаськими осередками Самооборони та Автомайдану. Щодо самих руськополянців, то тут найбільше відзначилися козаки Степан Пилипович Титаренко, Володимир Михайлович Яценко, берегині Надія Марківна Шраменко, Катерина Іванівна Поліщук, Ольга ВолодимирівнаМарченко.
Але чи все так однозначно? Козаки кажуть, що минулого року, й навіть нинішньою весною, люди охочіше здавали продукти і все потрібне. Зараз доводиться їздити селом, просити й переконувати. Зазвичай сільчани не відмовляють активістам у козацькій формі, дають, що мають, окремі з них пропонують навіть гроші. Але ентузіазму відчутно поменшало. На думку козаків, така зміна настроїв пов’язана з загальним зубожінням населення, яке спостерігається в країні протягом останніх місяців.
Допомога українським військовикам на фронті (в зоні проведення АТО) є лише одним із напрямків діяльності Руськополянської сотні ім.П.Дорошенка. Аби перерахувати все, що зроблено нею, знадобиться багато часу. Навіть на минулому тижні, коли частина підрозділу переймалася волонтерськими клопотами, гурт козаків викопав і впорядкував біля свого лісового куреня криницю, а решта побратимів  готували до відкриття дитячий майданчик.
Принагідно зазначимо, що реальна робота є пріоритетним напрямком діяльності всього крайового товариства Українського козацтва, очолюваного Віталієм Григоровичем Чепелухою. Від вересня 2014 року тільки силами черкаських (міста й району) підрозділів було проведено понад 180 заходів (частково про них можна дізнатися з сайту kozatstvo.in.ua). І це далеко не повний перелік, якщо зважити, що шкільні, гімназійні, університетські сотні діяли за власними планами. Не менш плідну роботу розгорнули підрозділи Уманського, Христинівського, Тальнівського, Смілянського та інших районів області, яка, без перебільшення, потребує окремої високої оцінки. А найголовніше, на чому варто наголосити, — все зроблене козаками було від щирого серця. Інакше просто неможливо, бо як вони можуть ставитися до захисників України, нерідко своїх братів, синів, друзів, які забезпечують мир, щомиті ризикуючи власним життям.
Дискусії про те, що повинно мати пріоритет — практичні корисні справи чи теоретична полеміка про «правильні» принципи та ідеали — тривають дотепер. Почасти вони засвідчують певну тривіальність мислення в тому розумінні, що однозначної відповіді тут бути не може. Очевидно, що для розбудови демократичних державних інституцій, гармонійного розвитку громадянського суспільства важливим є і перше, і друге. Радше так: авторитетна організація, якою є Руськополянська сотня, мало що б вартувала без конкретної роботи, проте й недооцінка національного чинника різко знижувала б масштабність та ефективність її функціонування, обмежувала сферою добродійності. А ще козаки приділяють чимало уваги взаємодопомозі. Вони виявляють солідарність як у найскладніших життєвих ситуаціях, так і буденних господарських турботах (будівництво та ремонт житла, заготівля дров тощо).
Козацтво як громадська організація має чимало переваг. Одне з його завдань полягає в тому, щоб зміцнювати та поглиблювати ці переваги. Також вдосконалювати управління, механізми взаємодії. Сучасні засоби комунікації відкривають тут чудові перспективи, треба тільки помічати їх, вміти використовувати на благо нації і конкретних людей.
Оптимізму додає той факт, що жителі Руської Поляни дедалі більше довіряють своїм односельцям, активістам у козацьких одностроях. На останніх місцевих виборах вони підтримали п’ятьох представників цієї організації. У свою чергу місцеві козаки сподіваються, що ці п’ять побратимів, решта депутатів на чолі з новообраним сільським головою Олегом Григоровичем Гриценком приділятимуть більше уваги громадському рухові, що ґрунтується на засадах християнської духовності, віковічних звичаїв, героїчних звитяг, національних пріоритетів, взаємної відповідальності, а ще шляхетності, підкріпленої мистецькою творчістю, доброю освіченістю та життєвою мудрістю.

Юрій ПРИСЯЖНЮК,
крайовий хорунжий
ЧКТ УК, професор          

Please follow and like us:
No Comments

Post A Comment