Черкаське крайове товариство Українського козацтва разом з народом!

31 Июл Черкаське крайове товариство Українського козацтва разом з народом!

Черкаське крайове товариство Українського козацтва підтримало акцію протесту по намірах будівництва пташників ДП ,,Перемога Нова,, Декілька тижнів ,як мешканці сіл Яснозіря та Мошни Черкаського району ,перекривають рух транспоту на трасі Черкаси -Канів, аби нарешті їх почула влада області. та призупинила це будівництво ,яке на їхню думку зашкодить навколишньому середовищу та стане єкологічною катастрофою цього району. Сьогодні разом з ними були і козаки нашої організації, а керівництво ЧКТ УК також відвідали місце ймовірного будівництва, та звернулись до посадових осіб області, які покликані стояти на сторожі Конституції України й гарантувати збереження національної ідентичності й всебічного розвитку національної культури, з переконливим проханням вжити заходи проти будівництва пташників ДП ,,Перемога Нова,,

звернення від ЧКТ УК

викладаємо лист

Прес-Центр ЧКТ УК Надія Селіонова.

Голові обласної

державної адміністрації

Ткаченко Ю. О.

Голові Черкаської

обласної ради

В. М. Коваленко

Черкаського крайового

товариства

Українського козацтва

Чепелухи В. Г.

Шановний Юрію Олеговичу!

Шановна Валентино Михайлівно!

Шановні Депутати Черкаської обласної ради!

Ми козаки Черкаського крайового товариства Українського козацтва, звертаємось до Вас за допомогою в підтримці нашої громади, яка виступає проти будівництва пташників ДП “Перемога Нова”.

Окремо наголошуємо на невідповідності Конституції України намірів будівництва пташників ДП “Перемога Нова”. Зокрема, ст.11 покладає винятково на Державу «сприяння консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». Ст.54 стверджує, що саме на Державу покладається «забезпечення збереження історичних пам’яток та інших об’єктів, що становлять культурну цінність, вжиття заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами». Тим часом, ст.140 передбачає, що основним завданням місцевого самоврядування є «самостійне вирішення питань місцевого значення», в той час як національні заклади мають винятково загальнодержавне значення. Ст.143 надає право територіальним громадам самостійно «реорганізовувати й ліквідовувати комунальні підприємства, організації і установи».

Цілком усвідомлюючи потребу системних реформ, зокрема і в галузі розбудови, складну політичну й економічну ситуацію в державі, звертаємо Вашу увагу на негативні наслідки, що однозначно призведуть до поглиблення кризи й подальшої деградації національної культури, применшення націотворчої ролі важливих центрів музейної справи, які формувалися впродовж десятиліть, постають символами й рушійною силою державного поступу, інноваційними моделями розвитку для регіонального рівня.

І це не випадково, адже історична пам’ять забезпечує зв’язок між поколіннями минулими і прийдешніми. Знання історії, збереження пам’яток – це прямий шлях до відродження духовності і розвитку національної свідомості народу.

Як свідчать письмові джерела, село Мошни виникло понад 500 років тому на берегах річок Вільшанка та Мошна. В північно-західному напрямі від Мошен знаходиться група курганів. Мошногори є південним рубежем фізико-географічного району Середнього Подніпров’я, який носить назву Канівське пасмо і розкинувся від Трахтемирова до Мошногір’я.

Досить важливими перепонами для південних агресорів були Черкаси та Канів з їх укріпленими замками. І закономірно, що на території, яка займала ключове стратегічне положення на шляху між ними, виникло сторожове поселення Мошни.

Козацтво у цих краях мало дуже важливу роль. В містечку відбулася рада отаманів повстанських загонів. Скидан з Мошен розіслав нові універсали, скликаючи козацтво до Мошен. “Карп Скидан, полковник і опікун всеї України війська й. к. в. Запорозького їх милостям молодцям, черні війська Запорозького, товаришам і братії моїй милій ознаймую. Посилав я до вас, аби ви прибували на раду корсунську, але бачу вас мало послушних, а знаючи, що лядське військо наступає на віру і вільності наші, нагадую і під горлом наказую, аби ви — піші й конні – якнайскоріше прибували до мене до Мошен, аби ми там бездушникам і неприятелям віри нашої відправу дали, а се напевно зможемо, як тільки зберетеся. З Мошен, 17 ноября 1637 р.”

В період Визвольної війни 1648-1657 рр. козаки і селяни Мошен брали активну участь у боях проти польської шляхти. Тільки-но звістка про перемогу козацького війська над шляхтою дійшла до Мошен, тут і в навколишніх селах почали формуватись групи і загони повсталих. У квітні 1648 року вони стали на дорозі Яремі Вишневецькому, який поспішав на допомогу шляхті. Знищуючи човни і пороми, повстанці змусили поляків шукати переправу в іншому місці.

Черкаський полк, до складу якого входила і Мошенська сотня, складався із 18 сотень.

1. Полк Чигиринський, полковник Федір Якубович

2. Полк Черкаський, полковник Яско Воронченко

Сотні черкаського полку окремо, кількість в сотні козаків і їх сотники:

1. Черкаська, в сотні 260 чол. Сотник – Грицько Горілий.

2. Шубцева, в сотні 199 чоловік. Сотник – Фесько Шубець.

3. Петрашкова, в сотні 116 чол. Сотник – Петро Синоданович.

4. Драгилова, в сотні 164 чол. Сотник – Андрій Драгіль.

5. Мошенцова, в сотні 123 чол. Сотник –Степан Мошенець.

6. Маркова, в сотні 288 чол. Сотник – Марко.

7. Лазарева, в сотні 242 чол. Сотник – Лазар Петрович.

8. Саворського, в сотні 97 чол. Сотник – Марти Саворський.

9. Вовченкова, в сотні 112 чол. Сотник – Феско Вовченко.

10. Кулаковського, в сотні 187 чол. Сотник – Степан Кулаковський.

11. Островського, в сотні 71 чол. Сотник – Олександр Островський.

12. Нікітіна, в сотні 50 чоловік. Сотник – Нікіта Трохимович.

13. Савина, в сотні 87 чол. Сотник – Савва Гаркушенко.

14. Мошнівська, в сотні 226 чол. Сотник – Нестор Терещенко.

15. Богушкова, в сотні 149 чол. Сотник – Єфим Киянченко.

16. Золотоношенська, в сотні 168 чол. Сотник – Остап Заєць.

17. Домантовська, в сотні 132 чол. Сотник – Степан Цапко.

18. Піщанська, в сотні 127 чол. Сотник – Костя Федорович.

Всього козаків у Черкаському полку 2808 чол. В сотнях на правому березі Дніпра було значно більше козаків, ніж на лівому. Мошнівська сотня формувалася у містечку Мошни із козаків, що проживали тут та в найближчих поселеннях : Будище, Лозівок, Сокирно, Тубільці. Всього у ній рахувалося 226 реєстрових козаків.

В період гетьманства Богдана Хмельницького Примошногір’я (таку символічну назву має невелика територія на правому березі річки Дніпро, де в нього впадає річка Вільшанка. Тут нині розташовані села Будище, Єлизаветівка, Лозівок, Мошни і Сокирне) жило у звільнених воєводствах. З 1649 року Мошни стали великим сотенним містечком козацького полку.. Тоді в ньму налічувалося 1400 господарств. В Мошнах 1649 та 1650 року Богдан Хмельницький підписав кілька універсалів. Проїздом в Чигирин до Богдана Хмельницького 1649 року в Мошнах зупинявся російський посол Григорій Унковський, історія дружби гетьмана Богдана Хмельницького з Мошнівським священником Андрієм Базаринським. У Мошнах в період гетьманства Богдана Хмельницького було три діючих церкви: Успенська, Спаська і Миколаївська, про які збереглись дуже цінні відомості.

За часи гетьманства Богдана Хмельницького в селі нараховувалось до 15-ти багатих козацьких дворів. Тут жили козацькі сім’ї Грещенко, Захарченко, Ісаєнко, Стеценко, Савченко, Терещенко, Хоменко і Яременко. Ці ж прізвища зустрічаються і в реєстрі війська Запорізького у складі Мошнівської сотні.

Землі Середньої Наддніпрянщини відігравали в XVII – XVIII cт. важливу роль у національно-визвольній боротьбі українського народу, як і раніше залишались центром становлення козацтва, консолідації української нації, становлення української державності. Мошни і його жителі були в гущі цих процесів, що не в останню чергу обумовлювалось геостратегічним положенням містечка.

З огляду на вищезазначене, вважаємо, що наміри з децентралізації видаткових повноважень у соціально-культурній сфері є поспішними й такими, що суперечать актуальним завданням розвитку Української Держави, створення національного культурного продукту й протидії ідеологічним кампаніям окремих сусідніх країн, спрямованих на фальсифікацію історичного минулого, культивування зневажливого ставлення до національної спадщини. У найближчій перспективі це призведе до незворотних втрат і катастрофічних наслідків у соціально-гуманітарній сфері. Розцінюємо подібні пропозиції як реальну спробу антиукраїнських сил послабити національну культуру, а отже й Українську Державу загалом, у протистоянні із зовнішніми загрозами будування пташників.

Звертаємося до Вас, як до посадових осіб області, які покликані стояти на сторожі Конституції України й гарантувати збереження національної ідентичності й всебічний розвиток національної культури, з переконливим проханням вжити заходи проти будівництва пташників ДП “Перемога Нова”.

З повагою, Черкаське крайове товариство Українського козацтва

Крайовий отаман ЧКТ УК

полковник Чепелуха В. Г.

Крайовий писар ЧКТ УК

полковник Коваленко В. І.

No Comments

Post A Comment